Про термальну воду

Бальнеологічний висновок Одеського НДІ курортології

У 1987-1988 роках Одеський науково-дослідний інститут курортології виконав дослідження мінеральних вод Береговського родовища Закарпатської області в процесі його детального дослідження, яка проводилася Закарпатською геолого-розвідницькою експедицією.

Термальні води Береговського родовища добуваються із свердловин №2-т і 8-т і використовуються в даний час для наповнення відкритого плавального басейну. Свердловина №2-т експлуатується з 1973 року, свердловина 8-т з 1978 року, причому водовідбір з свердловини №2-т носить цілорічний, а з свердловини №8-т - сезонний характер.

Проведеними дослідженнями встановлено:

1. По своєму хімічному складу вивченні води можуть бути охарактеризовані як дуже гарячі бромисті хлорідні натрієві з високою мінералізацією, такі, що мають вуглекислий, азотно-вуглекислий газовий склад, при змінах загальної мінералізації в незначних межах. Температура води на горлі свердловини змінювалася від 52 до 60 градусів по цельсию залежно від водовідбору.
2. У складі мікрофлори мінеральних вод були виділені бактерійні штампи, продукти метаболізму яких володіли бактерицидними діями відносно тест-культур золотистого стафілокока, синегнойной палички, сінної палички. Крім того, мінеральні води протягом місяця пригнічували життєдіяльність тест-культури кишкової палички.
3. Мінеральні води Береговського родовища є лікувальними, придатними для зовнішнього застосування. Основними показниками служать деякі захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, центральної і периферичної нервової системи, хвороби шкіри і гінекологічні захворювання. При розбавленні вказані води можуть бути використані і для питного лікування.
4. Необхідними умовами експлуатації свердловин є захист від поверхневого забруднення, регулярний санітарно-бактеріологічний контроль і систематичні физико-хімічні аналізи води.
Термальні борні мінеральні води Береговського родовища, окрім наповнення плавального басейну, мають бути використані і для бальнеолікування.

Одеський науково-дослідний інститут
1988р.